Cognosce te ipsum






Ты лучше голодай чем,что попало есть. И лучше будь один,чем вместе с кем попало (с)


URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
02:08 

out inveniam viam, aut faciam
01:51 

out inveniam viam, aut faciam
справді, кінець є кінець

18:16 

lock Доступ к записи ограничен

out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:12 

out inveniam viam, aut faciam
я шось тут напишу....
тиждень тому мені вкрали з машини колесо, підставили якісь дерев"Яні фігні
а біля іншого колеса залишили домкрат...


сьогодні в Романа день народження. трохи відсвяткували....а взагалі почали святкувати ще в суботу.......





а мені погано. ну просто погано...

21:42 

out inveniam viam, aut faciam
треба тут щось написати, щоб не попасти в архів

00:03 

out inveniam viam, aut faciam
шось мені не подобається цей диз, глямурний якийсь
це не для мене...

15:11 

out inveniam viam, aut faciam
в моєму життя дещо змінилося, дещо важливе: тепер мені здається, що в мене з"явилося місце в цьому світі, а раніше я просто блукала по просторах власної фантазії, у світі напіввигаданому, напівсправжньому і думала, що так буде завжди.
тепер я все надто реально усвідомлюю, надто практично думаю.
мені навіть писати важко. може, вже відвикла від ведення щоленника?


розкажу ще накінець про свої вихідні. провела я їх не дуже класно, але таки корисний експіріанс маю.
Роман захотів поїхати на авторинок в Івано-Франківськ, бо хоче купти машину... їхати він мав зі своїм другою Юрою. я захотіла поїхати з ними.... виїхали ми десь 6:30 в суботу зранку. приїхали на той ринок, а там майже пусто.... сказали, що в неділю буде більше...... але ввечері Юра ще з якимось своїм другом напився, поперся кудись шукати пригод на свою дупу і знайшов.... вернувся весь побитий і звичайно, що зранку встати і сісти за кермо він не міг....... безвідповідальний такий.......... верталися ми з Романом поїздом......давно я на поїзді нікуди не їздила.......жахливі в нас поїзди....

20:00 

out inveniam viam, aut faciam
вернула дайрі з архіву
з"явилося бажання знову тут щось писати...

22:45 

out inveniam viam, aut faciam
прожити разом 35 рокыв ы розлучитися..... ы таке буваэ...

13:51 

lock Доступ к записи ограничен

out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
20:28 

out inveniam viam, aut faciam
тре конче в когось закохатися!!! кандидати є?

23:40 

out inveniam viam, aut faciam
мені кажуть, що я живу ніби відгороджена від іншого світу....ніби у своєму власному і взагалі неадекватно сприймаю все, що відбувається навколо....
мені страшно

14:13 

out inveniam viam, aut faciam
1.Отмечаетесь в комментариях, а я вам даю ЦВЕТ.
2. Вы пишете на своем дайрике 4 ассоциации с этим цветом, а именно:
а) связанную с детством;
б) связанную с чувством;
в) связанную с природой;
г) связанную с чем/кем угодно.

domenika дала мені чорний колір

а) темрява, якої я дуже боялася
б) спокій, який я люблю
в) ніч, яку я теж люблю
г) кава....без коментарів)

18:42 

out inveniam viam, aut faciam
шось я не відчуваю весну... не чую її запаху...

22:16 

lock Доступ к записи ограничен

out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
21:45 

out inveniam viam, aut faciam
хтось дав якомусь Андрію мій номер телефону.... а я подумала, що то просто Андрій (той самий) з іншого номера пише і прікалується...
кльовий номер в чювака на 4 четвірки закінчується...модний, блін...

ну ніяк не можу здогадатися, хто йому дав мій номер....а мене це найбільше цікавить)

00:41 

out inveniam viam, aut faciam
Спілкування дивне... на відстані. А з іншого боку, ніби між друзями, що давго-довго не бачилися, але давним-давно були дуже близькі. А ще дивні пробіли між словами. Вже й не знаю, на що звертати увагу: чи то на пробіли, чи то на слова, чи на інтонації і жести... Часто те, що залишається несказаним, буває вломлюється між рядків - десь між поглядами і рухами, відтінками голосу і видами усмішок.
Ти знову такий далекий і такий близький. Скільки я вже всього про тебе писала, що сумніваюсь, чи зможу написати щось нове...
І як не банально, але я не пам"ятаю, коли тебе вперше побачила... Перебираю в голові уривки спогадів і натикаюсь на твій погляд, пронизливий і холодний...
Сьогодні було холодно, а вітер проникав в найпотаємніші куточки душі... В такі моменти я завжди йду з гордо піднятою головою, прямою спиною і не тремчу від холоду, неначе загублений осінню листок. Це насправді дуже легко. надзвичайно легко вдавати, що тобі тепло, коли насправді холодний вітер намагається зупинити рух крові. і так все життя : завжди вдаю, що все добре... Люблю усміхатися, коли сльози навертаються на очі...





знов якусь сопливу, сентиментальну розмазню нашкрябала


00:12 

lock Доступ к записи ограничен

out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:06 

out inveniam viam, aut faciam
в мене проблема... я не знаю, що завтра вдіти.......

22:12 

out inveniam viam, aut faciam
В неділю я вперше виїхала на дорогу... на справжню дорогу, де машини їздять......максимально розганялас до 90, поки мені Олег не сказав, щоб я не їхала більше 60.....а взагалі,коли вчишся тіки водити, то мона їхати максимум 40..... ппц......
потім мені вночі снилися ями на дорогах...... Львівські дороги - це щось.....

Думки кишенькового формату

главная