завтра екзамен.........
1000 тестів - це багато чи мало????
останнім часом звернула увагу на те, як я запам"ятовую.....
колись я легко могла з пам"яті цитувати цілі уривки з книжок, які читала тільки раз....тепер мушу концентрувати увагу на тому, що хочу пам"ятати....
кльово п.Андрію : раз прочитав і вже все пам"ятає.....і так сотні сторінок, слів, інформації....
певно він вважає, що мало знає........що ж тоді говорити мені??? не знаю нічого...
найбільше мене гнітить те, що я розівчилась писати....не можу склепати до купи кілька слів - це просто вбиває....писати - це , певно, єдине, що я вміла гарно робити, а тепер не вмію нічого....слова губляться, мрії закривають двері перед носом.....це просто вбиває...
мріяти - це добре чи ні???
мрії заставляють рухатись вперед, чи зупинятись там, де є, будувати повітряний замок і ховатись в ньому від людей....в мене є власний повітряний замок.....
просто мене посадили в клітку, а я так жити не можу - хочу свободи, тому краще в цій клітці побудувати повітряний замок, витканий із мрій....нанизувати власні ілюзії на довгу нитку, неначе перли, абстрагуватись від людей, від світу, від проблем, яких нема.....заплутатись в цих нитках і перлах, які сама намотала і тихо злитись на весь світ, а далі знов вдавати , що все чудово, що життя прекрасне, і що нема нездІйснених мрій....
мене переїхав каток