Знову змінила дизайн...і знову щось не те...
Слухаю Marilyn Monroe - Lazy.... і так хочеться бути такою laazzzzy...
...
Сиджу у густій темряві, у тиші, наповненій тільки тріскотом догораючого вогню в каміні. Закутана у теплу ковдру, мерзну і тремчу, наче кішка... Прислуховуюсь до твоїх кроків у своїй душі...
Червоні відблиски воглю грайливо облизують предмети навколо і тонкими своїми кінчиками намагаються дотянутися до моїх ніг... Думки поступово змінюють одна одну: чи можна душу покласти в кишеню? А потім, в один момент, витягнути? А чи можна у новому творі використовувати старі мотиви?
Старі мотиви...Старі фотографії...Фотографію можна зіжмакати і запхати у кишеню, а потім, коли треба буде, знову витягнути, щоб вдихнути в неї пам"ять...пом"ять кишенькового формату... Зараз вік такий - модна мінімалізація і кишенькові формати, щоб можна було запхати у кишеню вузьких джинсів...
Я починаю вірити у неймовірне і осягати незбагненне. У густій темряві все можливе і все збагненне. Залишились тільки відблиски полум"я, але й їх скоро не буде.
Старих мотивів я більше не хочу. Ніяких зіжмаканих фотографій, чуєш?!
Вогонь догорає. Мурзну ще більше і тремчу, наче кішка...
...
а ше мені тіки-що захотілось з"їсти кіндер-сюрприз або чюпа-чюпс.