відчуваю, як гострі нігті царапають мою душу. Відчуваю, як тонкі струмочки крові течуть по моєму серцю. Не хочеться щось змінювати. Якийсь дивний стан : завжди хочеться спати, повна апатія, виснаженість, почуття безнадійності і безвиході.
Я страшна егоїстка. Я люблю себе і ненавиджу тих, хто мене не любить. Я привласнюю собі людей і ні з ким не ділюсь. А що буває, коли хтось насмілюється забрати в мене кусочок чиєїсь душі чи чиєїсь любові... Киплять емоції і взриваються слова....Я верну собі те, що мені не належить, щоб не було....