[Calipso_nymph]

Я хотіла тут шось написати, але аська заважає....кілька днів тому почала читати " намір" Любка Дереша....завжди я швидко читаю...приблизно за день, тобто за ніч прочитую всю книжку, але зараз з тим дурним універом, юрфаком, модулями і тим всім хитромудрим барахлом, яке треба вчити "для галочки", а ше маразматично-аристократичною маячнею, яка просто крутиться навколо, десь літає в повітрі, пронизує його, пронизує людей, їх тіла , очі, проникає крізь всі пори шкіриі боляче б"є по голові......відчуваю, як потихеньку віддаляюсь від світу людей...мені іноді здається, шо я існую в якомусь іншому вимірі...як це все банально.......я вже це колись переживала, а потім , коли все пройшло, сміялась зі своєї "слабості"........ттепер знов відчуваю, як мене шось затягує...це так важко пояснити словами...ні, в мене нема депресії, хоча це збоку так може виглядати, бо я закриваюсь від людей, мені все здається настільки ускладненим і непотрібним, що я часто собі думаю, як би класно було просто не існувати..........віддаляюсь від світу людей...в мене все поділилось на дві категорії : до першої належить все реальне, от напрклад, Христя, вона така реально, шо ви навіть уявити не можете....одного разу, я їй сказала, шо хочу в Прагу, а вона мені каже "о, я б там теж по магазинам походила" і чому їй Прага асоціюється тіки зі шмотками??? я звичано розумію, шмотки - річ суперова, але є межі!!! В Празі так багато всього цікавого, і біля Праги теж....тіки замки і палаци чого вартують...я їй звичайно про це сказала, а вона мені каже:" я бачила кілька замків в Європі і мені цього хватить, хіба них є шось незвичайне?"...від її відповіді захотілось блювати.....можу поспорити, шо я в своєму житті більше бачила замків і палаців, ніж вона..........в них стіки цікавого....в них живе безліч історій і життів.......в одному із замків Чехії, я побачила портрет якоїсь гарної молодої дівчини, вона виглядала безмежно тендітною і беззахисною, такою собі парниковою квіткою, пташкою в золотій клітці ( яке банально-попсове порівняння - сама себе не впізнаю , мабуть, це тому, шо я давно нічого не писала ), ше в тої дівчини була талія - максимум 30 см......екскурсовод розказав, шо ця красуня була дружиною якось старого товстосума, вийшла за нього десь в 15 років і померла в 22 при родах своєї 7 чи 8 дитини...............а чого вартує тіки історія відомої австрійської кайзерін Сіссі....Єлизаветти, дружини Франца Йозифа ІІ - це для тих , хто не знає..........про Сіссі навіть фільм є - така собі гарна казочка по красуню-королеву, а в мене навіть є сережки, такі, як в неї.........принцеси, королеви, замки, палаци, принци ( куди ж без принців?) - це одна з моїх слабостей........жаль тіки, що Сіссі наспрвді була рідкісним стервом, але я про це стараюсь не думати, казочка мені більше подобається......................казочки, казочки....я б сама не відмовилася жити в казці, бути принцесою, насити гарні плаття, нічого не робити, гуляти в парках, а потім поцілувати жабу, яка б перетворилась в принца......як несправедливо : в житті все буквальна навпаки - цілуєш принца, а він пертворюється в жабу!!!