out inveniam viam, aut faciam
Втомлена.....таке враження, що щось висмоктує з мене енергію....

....руки опускаються і нема вже сил нікуди йти........

хочеться сісти на землю посеред дороги і дивитись на інших...

...нікуди не хочеться іти...

...нема ні розпачу, ні жалю...

...нема нічого...

тільки люди, які кудись йдуть по цій дорозі...



пам"ятаю, колись....кілька років тому я посварилась з батьками, розвернулась і пішла на вулицю....було пізно і темно......сіла на лавку в парку і дивилась на людей, які проходили повз і дивились на мене в тапочках...а холодно було, а я тапочках, футбоці сиджу на лавці в темному парку.................



от і зараз я себе почуваю так, ніби сижу в парку......так темно навколо і тка холодно.....повітря пахне цвіллю.....





як іноді хочеться стати холодною і непробивною стіною, шоб нічого не відчувати...