out inveniam viam, aut faciam
а дощ таки буде...
на вулиці так класно: теплн повітря і холодний вітер - такий гротеск...і десь далеко чути грім...
от зараз почнеться дощ....сяду собі на балконі і буду на то все дивитись....
природа, певне, теж злиться....я не сама.....
на вулиці так класно: теплн повітря і холодний вітер - такий гротеск...і десь далеко чути грім...
от зараз почнеться дощ....сяду собі на балконі і буду на то все дивитись....
природа, певне, теж злиться....я не сама.....
-
-
16.06.2007 в 19:37Так було, так є і так буде!
-
-
16.06.2007 в 22:26-
-
16.06.2007 в 22:35Так... разом з першою весняною блискавкою... тепер ось сиджу у цій вечірній спеці, дивлюся на рожеве небо і думаю для чого це життя... життя маленької істотки у старезному львівському нікрополісі.
-
-
16.06.2007 в 23:05-
-
16.06.2007 в 23:11Ну до того як я над цим замислився - очевидячки я і жив просто так... а потім все змінилося
-
-
16.06.2007 в 23:14-
-
16.06.2007 в 23:30:-)
Ти диви... все тобі тре знати... ну добре... я думаю в добру сторону. Адже жити в уявному світі трохи небезпечно, погодься... краще сприймати життя адекватно... ну а моя адекватність почалася із таких от філософських запитань до себе.
-
-
17.06.2007 в 12:55-
-
17.06.2007 в 13:44Я - самотня істотка і нікому твої секретине розповім, хіба вітру в лісі чи нічному соловейку.
жити в уявному світі і жити просто для того, щоб жити ... може бути і тотожне і ні. (таке враження що ти зараз логіку вивчаєш, або ж читаєш греко-римську неповторно філософську класику
На мою суб'єктивну думку - інколи щоб просто жити таки необхідно збудувати навколо себе товстезний мур уявного інтровертного світу. Хоча, з іншого боку, зовсім не обов'язково бути таким зарозумілим. Завжди можна просто плисти за течією і загалом жити одним днем. Це також життя заради життя (якщо його ніхто не зіпсує).
В цьому світі шляхів багато, і завжди можна щось вибрати. Навіть навпомацки можна. Був колись такий класний письменник, Хорхе Борхес. От у нього суперове порівняння метафізичне було. Світ - це садок зі стежками, які розходяться і утворюють незбагненно складний і в той же ж час прекрасний лабіринт
-
-
17.06.2007 в 15:49будувати навколо себе мур - це не вихід....люди доберуться до тебе, де б ти не був...
...плисти за течією - теж, як на мене, невдалий вихід....ніколи не знаєш, куди попадеш.......в цьому є і плюси і мінуси...... а загалом я не знаю, що тобі сказати.......що таке життя і як жити, для чого жити - це питання, на які ніхто не дасть не те що остаточно, але й однозначну відповідь............та й крім того....primum vivere, deinde philosophari......
Світ - це садок зі стежками, які розходяться і утворюють незбагненно складний і в той же ж час прекрасний лабіринт
і ким би ти не був, в кінці-кінців загубився.....
-
-
17.06.2007 в 15:50будувати навколо себе мур - це не вихід....люди доберуться до тебе, де б ти не був...
...плисти за течією - теж, як на мене, невдалий вихід....ніколи не знаєш, куди попадеш.......в цьому є і плюси і мінуси...... а загалом я не знаю, що тобі сказати.......що таке життя і як жити, для чого жити - це питання, на які ніхто не дасть не те що остаточно, але й однозначну відповідь............та й крім того....primum vivere, deinde philosophari......
Світ - це садок зі стежками, які розходяться і утворюють незбагненно складний і в той же ж час прекрасний лабіринт
і ким би ти не був, в кінці-кінців загубишся.....