[Calipso_nymph]

Кохання не існує.... а те, що ми звикли ним називати - це лише ілюзія гротесків між однією людтною і всіма решта.

Comments

[Dr@zd]

..але натомість існує "прив"язаність" .... звичка разом їсти зранку, на кухні макарони ... ходити вечірнім Львовом, тримаючись за руки... цілуватись під літньою зливою на очах здивованих перехожих... і казати наніч "Я тебе кохаю" ...
...можливо... це і є кохання ... кохання нашого віку... нашої ери... нашого технократичного світу...
Мо воно таке і має бути .... без лицірів на білих конях і і панянок в мереживних капелюшках .... але з почуттями в серці і блиском пристрасті в очах.... неочікуваних, приємних есемесок... троянд, куплених на Краківському за 8 грн. ....

..DrozD..)

[.Michelle.]

Що, він не дзвонить уже аж(!) дві години?
Впевнена, що наступний запис буде сповнений позитиву і кохання.
В тому воно (кохання) і прекрасне, що кожна мить висить на волоску, між життям і смертю!

[Calipso_nymph]

Dr@zd можливо... але коли я писала цей пост, то думала про інше.... про що? я й сама не знаю про що.... існує прив"язаність, існує симпатія, але це все справді гротеск між однією людиною і всіма решта, видуманий гротеск, який існує тільки в твоїй уяві..... насправді ... виходить так, що винакає звичка бути разом, звичка говорити "кохаю", звичка варити ранкову каву "коханій" людині, звичка цілуватись, звичка кохатись, звичка яка доходить до автоматизму....... не хочу я такого кохання....

JESEBEL ні, все ок.... все навіть дуе ок....не більше і не менше, ну просто ок