[Calipso_nymph]

хочу залишитись дома сама... ходити тінню по пустих кімнатах, відкрити вікна і уявити, що я зовсім прозора і не відчуваю холоду...
грати в темряві на фортепіано і не бачити клавіш, бо тоді жодні химери світла й тіні не будуть спокушати уяву ілюзіями кольору...
а я б хотіла знати, якого кольору твої думки і якого відтінку набуває моя музика, коли я думаю про тебе у темряві, коли нікого більше нема, а тільки звуки лісу проникають у мою свідомість через відкриті вікна. мої пальці не хочуть бігати по клавішам - їм холодно, мої губи потріскали від холодного і сухого повітря, мої очі нічого не бачать крім тебе , а в моїй уяві усміхаються тільки одні очі - твої...

Ноктюрни Шопена - я їх обожнюю, легка і прозора музика, легковажна і відважна, люблю її....


як би дивно це не звучало, але мабуть, ці кілька рядків присвячені людині, яку я ще не знаю, або людині, яку я знаю, але не впевнена, що саме їй пишу...

Comments

[diable____]

це для нього?

[.Michelle.]

дуже гарно написано...

[Calipso_nymph]

Paraska для нього....
JESEBEL дякую....

[diable____]

а він читає твій щоденник?

[Calipso_nymph]

Paraska хто він??? людина, яку я ще не знаю, або людина, яку я знаю, але не впевнена, що саме їй пишу???
очевидно, що не читає...

Ти, випадково, не пишеш прозу і вірші? В тебе є задатки образного мислення!

[Calipso_nymph]

noremorse випадково пишу все, що в голову встрелить..
В тебе є задатки образного мислення! дякую, ти відкрив мені Америку

Calipso_nymph В тебе є задатки образного мислення! дякую, ти відкрив мені Америку.
Для чого ця іронія?

[Calipso_nymph]

noremorse а для чого буває іронія???