out inveniam viam, aut faciam
сижу на дні ванни, обнявши руками коліна, на мене капають тисячі краплинок і змивають з мене гріхи і бруд, змивають думки і погляди, що навіть нічого не залишається в голові... думати про щось важко ...відчуваю, як втрачаю енергію... вона витікає з мене і перемішується з краплями води, що капають на мене зверху... залишається питання відкритим : куди дівається енергія? втікає по трубам? я не знаю, куди ведуть ті всі труби - мені здається це гидким...
жахливо хочеться спати... все навколо здається броунівським рухом ... безпричинність... безмотивація.... беземоційність...бездіяльність... бездумність...безкараність...безпристрасність... апатія...
несвідомо озираюсь навкруги і надто свідомо на все реагую, але розумію, що згодом все це забуду....
все пройде.... і це теж пройде.... завтра знову буде сонячний ранок і сонячні мрії... навіть якщо я не побачу вранці сонця.....

жахливо хочеться спати... все навколо здається броунівським рухом ... безпричинність... безмотивація.... беземоційність...бездіяльність... бездумність...безкараність...безпристрасність... апатія...
несвідомо озираюсь навкруги і надто свідомо на все реагую, але розумію, що згодом все це забуду....
все пройде.... і це теж пройде.... завтра знову буде сонячний ранок і сонячні мрії... навіть якщо я не побачу вранці сонця.....
