out inveniam viam, aut faciam
вже з"явився)
out inveniam viam, aut faciam
Я ж вчора тут пост писала.....ну і де він???
out inveniam viam, aut faciam
я люблю врівноваженість і спокій, такий-собі внутрішній холод, але чомусь в мене все навпаки. За день я переживаю міріади емоцій, які не можу стримувати, які намагаюсь сховати десь далеко-далеко, але не виходить... Емоцій розбризгуються і розтікаються, ними навіть можна захлинутись, але не мені, а всім, хто мене оточує... Я люблю емоції, я люблю створювати настрій. Сьогодні за кілька хвилин створила твій хороший настрій. Це так приємно. Але скоро це вже закінчиться, скоро я не буду створювати тобі настрій - я сама стану твоїм настроєм. Це неодмінно станеться.
Я люблю твою врівноваженість і спокій, такий-собі внутрішній холод. Але ж це тільки перший погляд, правда? знаю, що так)
Усміхаюсь і не знаю, куди ця дорога мене заведе. Дурні ж ми, дівчата. Для чого нам стабільність і впевненість в цій стабільності, яка може тривати вічність???? Непотрібно цього, зовсім непотрібно. Адже приваблюють примарні фата-моргани, які здаються реальністю, а також реальність, яка здається складним, незрозумілим оптичним явищем. Люблю цей хаос невпевненості, просто обожнюю!
Хаос.... Хаос....
Що там існувало спочатку?
Хаос, Рея, Ерос і Тартар.......
пятница, 21 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
я сьогодні таку смакоту приготувала..... не наю, як воно називається, але смачно було, жахливо смачно.....ням-ням....тіки навалила туди купу часника і перцю. тому зараз дихаю вогнем)))
четверг, 20 сентября 2007
16:52
Доступ к записи ограничен
out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
среда, 19 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
зараз дощ буде
out inveniam viam, aut faciam
вторник, 18 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
Пам'ятаєш, як ми вперше зутрілись? Я теж пам'ятаю - ще не встигла забути.
Пройшло тільки два тижні, навіть менше, а мені здається, що час мене зраджує. Таке враження, що секунди, як пісок у пістелі, і хтось тримає його в руках, щоб вітер не міг його вільно переносити по безкінечній пустелі часу. Можливо, це й на краще, бо ніколи не знаєш, що тебе чекає через годину, хвилину, секунду чи навіть долю секунди...
Stranger next to me, have I seen your face
Stranger next to me, have I seen this place
твої зелені очі - моя хвороба, твій погляд - моя залежність...
твоя любов - моя нагорода... чи, може, покарання....чи ,може, і те і те разом....
ти не відводив від мене погляд, але я боялась подивитись тобі в очі, хоч навіть з закрити очима бачила тебе перед собою, ловила кожне слово і кожен рух....так, як і ти....я це помітила також....
I'm a stranger oh just like you don't you undestand...
цікаво, про що ти зараз думаєш, такий далекий і такий близький. цікаво, чи існує в твоїх думках місце для мене....
понедельник, 17 сентября 2007
22:56
Доступ к записи ограничен
out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
воскресенье, 16 сентября 2007
18:04
Доступ к записи ограничен
out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
суббота, 15 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
не знаю, що думати і не знаю, що тут писати.....
минулого тижня я була в Карпатах, де познайомилась з одним ну дуууууууже класним чуваком....от тіки проблема, що він на 10 років старший від мене....
сподобалась я йому одразу, він мені - не одразу, але з часом почала відчувати до нього симпатію.... а після поїзди ходила вся задумана, замріяна, може, й закохана....
він любить БІТЛЗ!!!!
в нас взагалі схожі погляди і смаки - це так дивно....
в нього приємний погляд, добрий і лагідний....
слова до купи не клаються.....важко так передати емоції словами....
а емоцій і справді багато, бо я ніяк не можу зрозуміти, яке в мене до нього ставлення, бо при ньому я почуваю себе дуже впевнено і спокійно, але коли його біля мене нема, то починається щось божевільне!!! знаєте, оце таке відчуття, коли здається, ніби в животі метелики крильцями тріпочуть, ніби такі лоскотки - ото в мене щось таке, а голові броунівський рух.....а ще страх, що більше ніколи його не побачу, не зважаючи на те, що по його словам, ми зустрінемось знов....
сьогодні звернула увагу на колір його очей і волосся : зелені, світло-русе.....
після поїздки була впевнена, що йому дуже подобаюсь , а зараз вже не знаю.....я одтримувалась свого правила : нічого з себе не корчити і поводитись природньо.... ну от і побачим, чи я йому подобаюсь така, як я є, чи ні....якщо ні, то- то ні....а якщо так....то не знаю, що тоді....я взагалі не знаю, що тоді....блін...хватить себе настроювати на погане.....
якщо в цього світі існує якась вища сила, то вона недопустить того, що хлопець, в якого я закохалась ( то закоханість - не кохання) вперше за 4 роки, буду до мене байдужий....
не знаю, що робити і що думати.....
а між іншим, Фунтік далі щось дрипається, але що мені до того Фунтіка..... і як він мені міг подобатись....
а то є я - така , як йому запам"яталась перший раз
минулого тижня я була в Карпатах, де познайомилась з одним ну дуууууууже класним чуваком....от тіки проблема, що він на 10 років старший від мене....
сподобалась я йому одразу, він мені - не одразу, але з часом почала відчувати до нього симпатію.... а після поїзди ходила вся задумана, замріяна, може, й закохана....
він любить БІТЛЗ!!!!
в нас взагалі схожі погляди і смаки - це так дивно....
в нього приємний погляд, добрий і лагідний....
слова до купи не клаються.....важко так передати емоції словами....
а емоцій і справді багато, бо я ніяк не можу зрозуміти, яке в мене до нього ставлення, бо при ньому я почуваю себе дуже впевнено і спокійно, але коли його біля мене нема, то починається щось божевільне!!! знаєте, оце таке відчуття, коли здається, ніби в животі метелики крильцями тріпочуть, ніби такі лоскотки - ото в мене щось таке, а голові броунівський рух.....а ще страх, що більше ніколи його не побачу, не зважаючи на те, що по його словам, ми зустрінемось знов....
сьогодні звернула увагу на колір його очей і волосся : зелені, світло-русе.....
після поїздки була впевнена, що йому дуже подобаюсь , а зараз вже не знаю.....я одтримувалась свого правила : нічого з себе не корчити і поводитись природньо.... ну от і побачим, чи я йому подобаюсь така, як я є, чи ні....якщо ні, то- то ні....а якщо так....то не знаю, що тоді....я взагалі не знаю, що тоді....блін...хватить себе настроювати на погане.....
якщо в цього світі існує якась вища сила, то вона недопустить того, що хлопець, в якого я закохалась ( то закоханість - не кохання) вперше за 4 роки, буду до мене байдужий....
не знаю, що робити і що думати.....
а між іншим, Фунтік далі щось дрипається, але що мені до того Фунтіка..... і як він мені міг подобатись....
а то є я - така , як йому запам"яталась перший раз
среда, 12 сентября 2007
16:18
Доступ к записи ограничен
out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
вторник, 11 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
out inveniam viam, aut faciam
понедельник, 10 сентября 2007
20:00
Доступ к записи ограничен
out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
вторник, 04 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
Першим трьом людям, які відмітяться в цьому пості, я до Новго Року зобов'язуюсь вручити якийсь подарунок. Це може бути будь-що на мій вибір
Ті хто відмітяться, повинні будуть провести таку ж акцію у себе!
Ті хто відмітяться, повинні будуть провести таку ж акцію у себе!
out inveniam viam, aut faciam
другий день в універі пройшов теж успішно.....похмура погода не розчарувала....
а дивний факультет той юрфак: всі такі привітні і чемні, а що за пазухою тримають, невідомо.... це не надто приємно....
наміри фунтіка мені не ясні, але я його почала ігнорувати.....думала, це буде важко, але насправді дуже навіть легко....цікуаво, звідки в нього мій телефон....
а дивний факультет той юрфак: всі такі привітні і чемні, а що за пазухою тримають, невідомо.... це не надто приємно....
наміри фунтіка мені не ясні, але я його почала ігнорувати.....думала, це буде важко, але насправді дуже навіть легко....цікуаво, звідки в нього мій телефон....
понедельник, 03 сентября 2007
out inveniam viam, aut faciam
перший день в універі пройшов цілком успішно: всі тішились, що один одного побачили, світило сонечко, я кимарила на парах...
знаєте, мені так подобається така осінь: таке приємне сонце, такий легкий вітерець, таке легке повітря!!!!
знаєте, мені так подобається така осінь: таке приємне сонце, такий легкий вітерець, таке легке повітря!!!!
воскресенье, 02 сентября 2007
23:24
Доступ к записи ограничен
out inveniam viam, aut faciam
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
out inveniam viam, aut faciam
