тіки-що говорила з Андрієм по телефону, але не довго.... в нього був поганий....ні, швидше нейтральний настрій, але змінити його на хороший, мені не вдалось....тепер мені сумно,почуваю себе ніби винною...
мабуть, не треба за все так переживати....мені бракує мого звичного пофігізму і терпіння...
страшенне скучаю без нього.....жаль, що можем бачитись тільки на вихідних - в інші дні не виходить.
якийсь час мені здавалось, що мені вистачає тільки любові до нього, але я помилилась - ця любов не є самодостатньою, мені його бракує...
треба збиватись з песимізму і настроювати себе на хороше... бо в принципі .... чого я розханндрилась?
тре пошукати причини для хорошого настрою:
1. я йому подобаюсь і це однозначно.... і не тільки зовнішністю, аше й сама не наю чим - це мене спочатку хвилювало дуже.
2. Андрій подобається моїй мамі
3. а мені ніц не треба робити для того, щоб подобатись Андрію, бо я йому й тьак подобаюсь....треба тільки не забувати про це, а то звикла до стереотипу, що для того, щоб комусь подобатись, треба з себе щось показувати, чим я не є, а то є хибна думка
4. шо тут ше написати..... а ... знайшла спосіб позбавитись прищів...... ххі-хі.... ні, не той, що одногрупниця порадила....
5. я поправилась) ля-ля-ля